купить наркотик Тутаев Галлюциногенные грибы Cubensis

Е, братаны, сегодня я вам расскажу о своей последней фиче. А началось все с того, что я решил купить закладки – псилоцибиновые грибы. Понимаешь, у меня уже был опыт с этими штуками, но только на этот раз я решил сделать что-то особенное. Вместо того, чтобы просто так вбухаться в диких лесах, я решил совместить их с диетой из пива и псилоцибиновых грибов. Вот такой план в голову пришел, понимаешь?

Итак, приступим. Закупился я своими закладками – пару пачек мексиканских псилоцибиновых грибов. Фича этих грибов в том, что они содержат псилоцибин – вещество, которое вызывает галлюцинации. Представляешь, кайфуешь и одновременно путаешь все вокруг. Ну и пиво, конечно, моя любимая особенность, так что без него мне было просто невыносимо.

Решил я начать диету с понедельника, чтобы все было по-блатному. Завтракать, обедать и ужинать пивом и псилоцибиновыми грибами – это звучит круто! Ну и надо было еще закупиться всеми нужными штуками для такого специфического рациона. Поехал я в магазин за пивом, закусками и грибами, стараясь не выделяться среди буржуев, которые там дегустацию проводят.

Собрал все у себя дома, разложил пачку грибов на столе. Открыл пивко и начал ждать, пока грибы начнут действовать. Чтобы время не терять, я решил предварительно травить манди. Зная, что она просто будет бомбить с грибами. Взял свою широкую иглу и сделал себе копье прямо в вену. От того манди стало меня все больше отмораживать. Лицо уже искажалось в странном танце галлюцинаций, а я чувствовал себя так, будто параллельная реальность входит в мою жизнь. Фича прикольная, передать словами сложно!

Так я и сидел в своей квартире, вбухался пивом и грибами, думая о том, какая это шала. Окружающий мир стал каким-то нереальным, словно я находился на другой планете. Вокруг висели какие-то неведомые предметы, цвета сталы ярче, а звуки пронзительнее. Я поглощал все, что вокруг меня происходит, словно губка. Это было нечто невероятное, чувствовалась связь с космической пропастью, а я был всего лишь капли в этом океане.

Во время одной из поездок в астрале, я решил поговорить с друзьями о своей новой фиче. Они, конечно, не понимали, о чем я говорю, и думали, что я с ума сошел. Но что им понять? Это нечто большее, чем просто химия в организме. Это погружение в мир, который сам создаешь. Решили с ними повторить этот опыт вместе, чтобы было еще веселее.

«Братва, – сказал я им, – давайте завтра соберемся, закинем грибы и будем пить пиво. Будет жарко!»

Так они и согласились. На следующий день мы встретились у меня дома. Взяли по пачке грибов на каждого, зачем налили пива, и началась вечеринка. Все веселились, смеялись, но каждый находился в своем мире галлюцинаций. Мы путали одно с другим, пытаясь разобраться, где же реальность, а где воображение. Но нам было все равно. Это была наша реальность, и мы принимали ее в полной мере.

Так продолжалось несколько дней. Мы постепенно переходили на шестидневную диету из пива и псилоцибиновых грибов. Каждый день был новым приключением, новым погружением в нашу внутреннюю вселенную. Каждый день мы искали новые закоулки своей фантазии, чтобы в них потеряться. А еда нам уже не была нужна – мы нашли источник энергии внутри себя.

Но вот последний день диеты. Мы собрались в последний раз, чтобы провести этот ритуал. Закусили грибами, налили себе пивка и решили спуститься на самое дно этого безумного путешествия. Минуты превращались в часы, а часы в вечность.

И вот, мы оказались в полной темноте. Это было то, о чем я всегда мечтал – быть одним с космосом, быть частью вселенной. Я чувствовал себя спокойным и счастливым, словно все проблемы исчезли. Все, что оставалось, – это я и мой внутренний мир.

И вот, мы вернулись в реальность. Мы смотрели друг на друга, словно только что прожили несколько лет за три дня. Но представляешь, братаны, я не пожалел о проведенных моментах. Ведь я ощутил настоящую свободу, настоящий стимул к жизни.

Ну а теперь, поехали в лес, братаны, закупаться новыми закладками. Ведь адреналин, который испытываешь наряду с грибами, не сравнить ни с чем другим. Это моя жизнь, это моя фича – быть наркоманом гопником, который находит новые границы своего бытия. Жизнь прекрасна, братаны!

Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?

Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.

Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.

Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".

Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!

Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.

Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.

Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.

Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.

Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.

Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.

Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.

Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.

Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.

Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.

Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.